🐦Часто в лісі ми можемо почути характерний стукіт дятла. Для багатьох це просто дивний птах, що невтомно довбає стовбури дерев. Однак ці удари свідчать про роботу одного з найважливіших природних елементів захисту лісу.
🌏На території України мешкають 10 видів дятлових(Picidae), серед яких:
🔶Великий строкатий дятел (Dryobates major). Найпоширеніший вид, що трапляється як у лісах так і в садах, парках чи лісосмугах. Цей птах дуже інтенсивно довбає дерева у пошуках стовбурових шкідників. Його активне гучне барабанення добре чути у весняний період – так самець призиває самку та сигналізує іншим, що ця територія зайняти. Взимку ці дятли часто живляться насінням хвойних порід.
🔶Середній строкатий дятел (Dendrocoptes medius). Вузькоспеціалізований мешканець старих листяних лісів (особливо дібров). На відміну від більшості строкатих дятлів, має слабший дзьоб, майже не барабанить і рідко роздовбує товсту деревину. Переважно живиться обслідуючи тріщини кори на стовбурах та товстих гілках дерев.
🔶Малий строкатий дятел (Dryobates minor). Завдяки малій масі тіла здатний живитися на найтонших гілочках крон, сухих сучках, кущах і навіть у стеблах очерету. Віддає перевагу вологим листяним лісам, заплавам та паркам.
🔶Білоспинний дятел (Dendrocopos leucotos). Індикатор пралісів. Вкрай чутливий вид, який потребує великої кількості товстомірної мертвої деревини. Активно роздовбує трухляві та відмираючі стовбури листяних порід добуваючи імаго та личинок комах камбіо- ксилофагів.
🔶Сирійський дятел (Dendrocopos syriacus). Синaнтропний вид, який за останні десятиліття значно розширив свій ареал на північ і захід. Заселяє сади, парки, сквери, лісосмуги. На відміну від суто лісових видів, значну частку його літньо-осіннього раціону складають рослинні корми серед яких кісточкові плоди, горіхи та насіння соняшнику.
🔶Трипалий дятел (Picoides tridactylus). Бореально-гірський вид, мешканець захаращених хвойних та мішаних лісів. В Україні поширений у Карпатах та на Поліссі. Спеціалізується на добуванні личинок, лялечок та дорослих жуків камбіо- ксилофагів. Часто застосовує характерну методику живлення – кільцювання або знімання кори з хвойних дерев.
🔶Жовна чорна (Dryocopus martius). Гніздиться у стиглих та старовікових лісах різного типу, де є дерева з великим діаметром стовбура. Може видовбувати глибокі овальні чи прямокутні ніші ув стовбурах дерев, або пнях у пошуках комах та їх личинок. Залишає після себе характерні великі тріски.
🔶Жовна зелена (Picus viridis). Значну частину часу проводить на землі, розгрібаючи мурашники та добуваючи мурашок і їх лялечок. Деревину довбає вкрай рідко. Поширений у відкритих лісових ландшафтах, гаях, заплавах та на узліссях.
🔶Жовна сива (Picus canus). Заселяє листяні та мішані ліси, заплавні діброви, старі парки. Значну частину корму знаходить на стовбурах дерев, роздовбуючи трухляву деревину, однак також любить живитися мурахами та може бути причиною пошкодження мурашників. Взимку часто мігрує в міста або села.
🔶Крутиголовка звичайна (Jynx torquilla). Єдиний перелітний вид серед наших дятлів (зимує в тропічній Африці та Південній Азії). Не вміє видовбувати власні дупла, тому гніздиться у природних нішах або дуплах, залишених іншими дятлами. При наближенні небезпеки птах витягує шию, вигинається, крутить головою в різні боки та видає сичання, імітуючи змію. Живиться переважно мурахами, їх лялечками та іншими комахами.
🧬Мільйони років еволюції дозволили дятлам стати найефективнішими мисливцями на комах, що живуть під корою дерев. Будова тіла дятлів є ідеальною для життя та живлення на стовбурах дерев. У більшості видів дятлів лапки сформовані таким чином, щоб міцно триматись навіть на гладкій корі, а жорстке пір’я на хвості служить як третя точка опори, що дозволяє годинами працювати на одному місці.
🪖Найдивовижнішою особливістю звісно ж є голова. Незважаючи на тисячі ударів щодня, мозок дятла не зазнає ушкоджень від такої тряски. Адже череп дятла захищає мозок від струсів завдяки унікальній геометрії кісток, мінімальному об’єму рідини та природнім амортизаторам. Кістки в зоні лоба та потилиці мають губчасту структуру, яка допомагає розсіювати енергію удару. Мозок у черепній коробці розташований максимально щільно, що мінімізує його зіткнення зі стінками. Додаткову амортизацію дає також під’язиковий апарат (який огинає весь череп) та еластичне з’єднання дзьоба з головою, що гасить значну частину вібрацій.
Не менш цікаво влаштований язик. Він може висуватись далеко за межі дзьоба (4-10 см), а його кінчик вкритий дрібними гачками і липким секретом, що дозволяє діставати личинок і комах з вузьких глибоких ходів.
🐛Основну частину раціону більшості дятлів становлять комахи що живуть усередині деревини: личинки, лялечки та імаго короїдів, вусачів, златок та інших стовбурових шкідників, що руйнують деревину та поступово призводять до всихання дерев.
🔎Підчас пошуку їжі дятел не просто стукає по дереву у випадковому місці поки йому не повезе. Птах уважно прислуховується до звуків під корою та здатен визначити місце личинки за вібраціями, які людина навіть не здатна відчути.
Дятел з’їдає більше тисячі комах за добу. У періоди масового розмноження стовбурові шкідники становлять основу раціону дятлів. Таким чином за рік один дятел може знищувати сотні тисяч стовбурових шкідників. Проте не варто переоцінювати можливості дятлів. Вони справді значною мірою стримують розвиток осередків шкідників, проте не можуть повністю ліквідувати масштабні спалахи комах камбіо- ксилофагів.
🛠️Дятли є екосистемними інженерами. Вони видовбують дупла, чим створюють середовище існування для інших мешканців лісу. Щороку пара дятлів видовбує нове дупло для виведення потомства, залишаючи старе назавжди. У покинутих дуплах селяться сови, синиці, білки, соні, кажани, тощо, які без дятлів просто не мали б місця для розмноження чи гніздування.
⚠️Існує поширений міф, що дятли нищать дерева, однак це не зовсім вірно. Річ у тім, що переважна більшість дятлів обирає для живлення ослаблені, пошкоджені або відмерлі дерева, в яких концентрація стовбурових комах найбільша. У здоровому дереві корм для дятлів відсутній, або його кількість дуже незначна. Тому самі дятли не є причиною всихання, а навпаки ліквідаторами які живляться на уже заселеному шкідниками дереві.
✅Випадки пошкодження здорових дерев, або навіть дерев’яних будівель дійсно трапляються, що однозначно може приносити шкоду. Однак вони доволі рідкісні та не мають істотного господарського значення. Натомість користь від діяльності птахів набагато більша, адже вони стало скорочують чисельність комах шкідників, пришвидшують розкладання мертвої деревини, створюють середовище існування для багатьох інших видів та служать важливим індикатором стану лісових екосистем.
