🍄Chondrostereum purpureum – хондростереум пурпуровий: гриб, що перетворює рану дерева на хворобу

🪵Chondrostereum purpureum (Pers.) Pouzar – дереворуйнівний базидієвий гриб, поширений у лісових екосистемах України. Трапляється на березі, кленах, вільсі, буці, вербі, тополі, горобині, яблуні та багатьох інших листяних деревах та чагарниках. У природі бере участь у розкладанні відмерлої деревини, тобто є сапротрофом. Однак за певних умов цей гриб виявляє властивості факультативного паразита: потрапивши у свіжу рану живого дерева є причиною розвитку білої ядрової гнилі, яка супроводжується хлорозом та сріблястістю листків.

🍂На початку осені гриб утворює однорічні стереоїдні плодові тіла, що тримаються до самих морозів (іноді здатні перезимувати до весни). Спочатку вони мають вигляд тонкої кірки, яка розростається по поверхні субстрату. Згодом формуються щільні й пружні хвилясті дужкоподібні нарости заввишки до 3 см. Нижня спороносна поверхня та краї молодих утворень забарвлені в доволі яскраві фіолетові тони, тоді як верхній бік сіруватий, іноді з концентричними зонами, та вкритий білуватими волосками. Через кілька тижнів плодові тіла підсихають, поступово набувають сірувато-коричневого або бежевого кольору та стають крихкими.

🛡️Гриб не здатен проникнути через неушкоджену кору – йому необхідний прямий доступ до внутрішніх тканин. Зараження відбувається виключно через свіжі рани (механічні пошкодження, обрізання чи обламування гілок, морозобійні тріщини тощо). За достатньої вологості плодові тіла утворюють базидіоспори, які поширюються вітром і осідають на оголеній деревині.

🧬Міцелій проростає у провідних тканинах, порушуючи обмін речовин. Вплив токсинів і ферментів гриба на дерево призводить насамперед до відшарування епідермісу листкової пластинки (внаслідок чого листя набуває сріблястого відтінку). Водночас внаслідок розвитку гриба утворюється біла ядрова гниль. Згодом уражені гілки всихають, листки опадає, а за тривалого перебігу хвороби дерево відмирає.

👨‍🔬Chondrostereum purpureum важко однозначно назвати патогеном, адже його перехід від сапротрофного способу життя до паразитичного залежить від фітосанітарного стану дерева та від наявності свіжих ран у вологий період. Водночас властивість гриба швидко заселяти пошкоджену деревину навчилися використовувати у лісівничій практиці: його застосовують як біологічний гербіцид для пригнічення небажаного порослевого поновлення на свіжих зрубах, що є особливо корисним під час розчищення просік, розширення доріг чи ліній електропередач.

🔍У лісах України хондростереум пурпуровий є звичайним елементом лісових екосистем. Його присутність на мертвій деревині свідчить про нормальний процес деструкції та колообігу речовин. Проте виявлення сріблястості листя у поєднанні з прогресуючим відмиранням живих дерев сигналізує про необхідність здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів.

About Ясіновський Іван

View all posts by Ясіновський Іван →

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *