В 1865 році на території Німеччини, вперше виявили ракові захворювання бука, збудником якого були гриби роду Nectria. Потім такі пошкодження локалізувались на території Закарпаття у дубово-букових лісах. Невдовзі значні площі ураження виявили у Прикарпатті, а станом на сьогодні хвороба поширена практично по всій території Карпат.
Основним збудником ракових уражень бука є гриб Nectria ditissima (нектрія ранотвірна). За результатами обстежень 1990-х років площа осередків перевищувала 4 тис. га, а рівень ураження деревостанів у окремих районах досягав 30–36 %. Поряд із ним у насадженнях трапляються також Nectria coccinea, Nectria cinnabarina та Nectria galligena, які спричиняють некрози кори та вторинне ураження ослаблених дерев.
Характерні ознаки ураження:
Захворювання проявляється у вигляді десятків – сотень (а то і тисяч) ракових пухлин на одному дереві. Спочатку виразки мають вигляд маленької (до 5 мм) ранки або пухлини і поширюється тільки у верхніх шарах кори. Потім токсини, які виділяє гриб, починають уражати молоді клітини деревини і камбію. Після чого патоген збільшує зону впливу заглиблюючись у заболонь (водночас забарвлює її у коричневий колір). Ферменти гриба стимулюють аномальний ріст тканин навколо зони інфекції, внаслідок чого формуються пухлини, які розміщені навколо запалих і виступаючих ракових виразок. Уражені гілки значною мірою деформуються, площа ураження раковими утвореннями з кожним роком збільшується. Інколи коли дереву вдається закрити ракові утворення що призводить до формування закритих утворень у вигляді бульбоподібних наростів.
Умови поширення:
Проникнення збудника відбувається переважно через пошкодження кори й деревини, зокрема: через морозобійні тріщини, механічні пошкодження кори після рубок і трелювання, ушкодження внаслідок вітролому, пошкодження комахами та навіть через природні тріщини у місцях розгалуження гілок.
Особливу небезпеку становить прихована (конідіальна) стадія розвитку грибів роду Nectria, яка тривалий час не має виражених зовнішніх симптомів і ускладнює раннє виявлення хвороби.
Найвищий рівень ураження фіксується у молодняках бука. Перші симптоми можуть з’являтися вже у віці 10 років, а найбільші осередки хвороби спостерігаються в насадженнях першого-другого класів віку.
Важливо зазначити, що у букових насадженнях часто трпаляються явища іншого характеру, які не мають нічого спільного з раком Nectria, але за зовнішніми ознаками надзвичайно схожі (наприклад механічні пошкодження, які погано заростають та сувельвали), що може спичинити плутанину під час ідентифікації збудника.
Ракові захворювання бука є складними для діагностики та потребують залучення фахівців і лабораторних досліджень. Своєчасне виявлення осередків ураження, мінімізація пошкоджень дерев під час лісогосподарських робіт, а також систематичний лісопатологічний моніторинг є ключовими умовами стримування поширення хвороби.
