Декларацію при звільненні потрібно подати протягом 30 календарних днів із дня припинення діяльності, яка передбачає обов’язок декларування. Водночас законодавство визначає випадки, коли подавати її не потрібно.
Документ охоплює період, який не був відображений у раніше поданих деклараціях. Відомості зазначають станом на останній день перебування на посаді або здійснення діяльності, що передбачає обов’язок декларування.
Особливості подання декларації при звільненні:
- Якщо протягом звітного періоду виникали підстави для подання декларації при звільненні кілька разів, кожну з них подають за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
- Якщо протягом 30 календарних днів після звільнення особу призначили або обрали на іншу посаду, яка також передбачає обов’язок декларування, декларацію при звільненні подавати не потрібно. Це стосується призначення як у тому самому, так і в іншому органі, закладі, установі чи організації.
- Якщо особа одночасно обіймала дві посади, пов’язані з декларуванням, і припинила перебувати на одній із них, декларацію при звільненні подавати не потрібно, якщо вона продовжує обіймати іншу посаду, яка передбачає обов’язок декларування.
Чи потрібно подавати декларацію, якщо особа втратила статус суб’єкта декларування?
Ні. Якщо особа перестала бути суб’єктом декларування через зміни до законодавства або зміну статусу юридичної особи публічного права на юридичну особу приватного права, вимоги фінансового контролю на неї більше не поширюються.
Водночас голови та члени медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) лишаються суб’єктами декларування після набрання чинності Законом № 4170-IX та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи.
Вони подають усі види декларацій, передбачені статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції», за загальними правилами!
Більше інформації про види декларацій та порядок їх подання — у Базі знань НАЗК.
